/Files/images/0ecb0973553394b81a8832d326aa58dd4f7f03daee2ba4b7fd72530fc184ac2d (1).jpg

/Files/images/Psuhichnezdorov.jpg

Поговорімо про використання освітніх технологій та зняття психологічної напругивучнів

Охорона здоров'я школярів, забезпечення їхнього психологічного благополуччя та надання педагогічної підтримки є основними пріоритетами у діяльності школи. Але з початком бойових дій на території нашої країни виконання цих завдань дуже ускладнилось. Як створити сприятливе освітнє середовище в умовах війни? Як організувати освітній процес, спрямований на виявлення та використання суб'єктивного досвіду учнів із урахуванням їхніх особистих потреб? Про це і поговоримо!

Організація ефективної психолого-педагогічної підтримки дітям ВПО

Основним завданнями цієї роботи є визначення індивідуальних особливостей школярів, діагностика їхньої готовності до навчання та адаптація до школи. Для досягнення позитивного результату варто:

1. Розробити перелік ключових цінностей. Для цього потрібно ознайомити учнів та їхніх батьків із установчими документами та стратегією розвитку закладу освіти, головними завданнями школи, основними й додатковими каналами комунікації та підтримки. Також доцільно провести анкетування батьків щодо побажань та очікувань від навчання. Проведена робота дозволить визначити пріоритети та розробити план спільних дій для ефективної взаємодії.

2. Вивчити психологічні характеристики кожного учня, зокрема:

·тип характеру та темпераменту;

·швидкість реакції (темп, працездатність);

·рівень шкільної тривожності (наприклад, за допомогою аналізу Філіпса);

·основний канал сприйняття (стане у пригоді діагностика Лурія).

Результати діагностики дозволять створити оптимальні умови для швидкої та безболісної адаптації школярів до навчання та побудувати освітній процес відповідно до їхніх індивідуальних особливостей і можливостей.

Використання технологій у навчанні

Організувати педагогічну підтримку учням на уроці, розвивати пізнавальну та навчальну мотивації в кризових умовах допоможе технологія навчання у співпраці. Ця інновація розглядається у світовій педагогіці як найуспішніша альтернатива традиційним методам. Існує декілька варіантів цієї техніки, які розвивають активну самостійну діяльність учнів, внаслідок чого відбувається творче оволодіння знаннями, навичками та вміннями й розвиток розумових здібностей, зокрема:

1. Навчання в команді.У цьому варіанті особлива увага приділяється «груповим цілям» та результатам всієї команди. Успіх досягається в результаті самостійної роботі кожного члена групи та їхній постійній взаємодії. Ця технологія має такі особливості:

·команда отримує одну на всіх «нагороду» у вигляді бальної оцінки, заохочення, відзнаки, похвали тощо. Групи не змагаються один з одним, бо всі команди мають різні очікувані результати та час на її досягнення;

·індивідуальна відповідальність кожного учня. Оскільки результат групи залежить від діяльності кожного її учасника, це стимулює всіх учнів стежити за діяльністю один одного та приходити на допомогу в засвоєнні та розумінні матеріалу;

·рівні можливості для кожного учня у досягненні успіху. Кожен школяр приносить своїй групі бали, які заробляє шляхом покращення своїх попередніх результатів. Порівняння проводиться не з результатами інших учнів цієї чи інших груп, а із власними, раніше досягнутими результатами.

2. Навчання у співпраці «Пила».

Це навчання проводиться в декілька етапів:

·Підготовчий. Розбийте навчальний матеріал на фрагменти, об'єднайте учнів в групи по 4-6 осіб та роздайте школярам завдання. Кожен член групи має підготувати матеріал за своїм блоком.

·«Зустріч експертів». Через певний час школярі з усіх команд, які вивчають одне питання, мають зустрітися та обмінятися інформацією.

·«Зубці однієї пилки». Учасники повертаються до своїх груп та проводять обговорення того, що дізналися від інших членів групи. Ті, у свою чергу, повідомляють про свою частину завдання.

·Фінальний етап. Наприкінці уроку кожна команда звітує по всій темі окремо. Наприкінці циклу всі учні проходять індивідуальний контрольний зріз, результати учнів підсумовуються.

3. «Вчимося та комунікуємо».

Запропонуйте школярам об'єднатися у групи по 3-5 осіб. Кожна команда отримує певне завдання, яке є частиною теми, яка вивчається. Команди самостійно визначають ролі, процедуру відстеження правильності виконання завдань, моніторинг активності кожного члена та культуру спілкування. Таким чином група виконує подвійне завдання: академічне (досягнення навчальної та творчої мети) та соціально-психологічне (дотримання певної культури комунікації).

Використання технік для зняття психологічної напруги

Надання психологічної та емоційної допомоги учням під час уроків та в позаурочний час допомагають школярам налаштуватися на навчання та позбутися тривожності. Існує багато технік, які здатні дати людині величезне натхнення та розуміння ситуації. Проте незважаючи на простоту одних і складність інших, ефективність їх використання залежить не від тривалості та витрачених ресурсів. Набагато важливіше точність застосування. Наступні техніки можна використовувати самостійно, або комбінувати з іншими:

Здоров'язберігаючі технології

У практичній діяльності з використання здоров'язберігаючих технологій поряд з арт-технологіями, елементами тілесної терапії та психогімнастикою на особливу увагу заслуговуєкінезіологія– наука про розвиток розумових здібностей через певні рухові вправи. Кінезіологічні вправи вдосконалюють механізми адаптації дитячого організму до зовнішнього середовища, допомагають уникнути стресових ситуацій, а також сприяють гармонійному розвитку особистості та самореалізації. І саме вони сприяють покращенню роботи головного мозку та створенню нових нейронних зв'язків, які відповідають за розвиток психічних процесів та інтелекту.

Сторітелінг

Проблема школярів епохи цифровізації – низький рівень розвитку уваги та вербальної майстерності, а на фоні бойових дій ця проблема ще більше загострилася.Сторітелінг– унікальна техніка, яка сприяє розвитку комунікативної культури, розширює пізнавальні можливості учнів. А ще її можна застосовувати на будь-якому уроці! Сторітелінг дозволяє не тільки ефективно донести інформацію до школярів, а й налагодити безпосередній зв'язок між вивченням навчального матеріалу та життям. За його допомогою учням набагато легше подолати всі труднощі в навчанні, адже «граючи в життя», вони відкриваються для спілкування та не відчувають страху.

Коучинг

Ця техніка допоможе подолати невпевненість у собі, позбавитися почуття невизначеності та розвивати відповідальність у школярів. Основою цієї методики є запитання, які дозволяють дізнатися про ситуацію та спонукають до розмірковування та замислення. Проте є певна особливість – відповіді мають бути схожі на маленьку розповідь і далі уточнюватися за допомогою питань такого ж плану.

Одним із інструментів коучингу, які стануть у пригоді під час роботи з учнями в умовах бойових дій є техніка «Колесо життєвого балансу». Вона дозволяє оцінити задоволення учнів сферами життя та виконується дуже просто:

1. Попросіть школярів намалювати коло, розбити його на 8 однакових секторів та назвати кожний: фінанси, яскравість життя, особистісне зростання, здоров'я, друзі та оточення, стосунки, духовний розвиток, кар'єра. У межах кожного сектору потрібно намалювати десятибальну шкалу (0 має бути у центрі кола).

2. Запропонуйте школярам оцінити кожний сектор та поставити позначку, яка характеризує їхнє задоволення відповідною сферою життя (0 – мінімум, 10 – максимум). Далі потрібно зафарбувати кожний сектор від центру кола до позначки.

3. Попросіть школярів визначити області, що найбільше потребують розвитку та подумати, просування яких сфер може одночасно сприяти зростанню інших. Також бажано визначити цілі, досягнення яких підвищить результати низьких секторів, та скласти план за формою:

·час, необхідний для досягнення цілі;

·ресурси, які можуть знадобитися (де і яким чином їх отримати?);

·мотивацію;

·точку відліку, тобто з якого числа розпочнете діяти (дуже добре зробити 1-й крок вже сьогодні!)

Ще однією корисною технікою, яка допоможе розвантажити сприйняття складних ситуацій, зняти певні блоки та комплекси, є вправа «Лінія часу». Її сенс полягає у розбитті проблему на осяжні шматочки, рішення яких є запланованим. Для цього потрібно намалювати шкалу, де на умовних тимчасових відрізках накреслити основні етапи досягнення цілі.

/Files/images/OIP.jpg

/Files/images/326323517_582791260334268_3004803341092016296_n.jpg

/Files/images/326163318_1329741514479310_3843046793154554974_n.jpg

/Files/images/326168011_3368375943410799_6813426609403016221_n.jpg

/Files/images/326261067_1609296886186342_9031456635875353633_n.jpg

/Files/images/326207411_720520639509923_3584615284959254394_n.jpg

/Files/images/326442015_1146334312747828_6385844145227655581_n.jpg

Активності для дітей в укритті!!!!

Цей порадник для вчителів пропонує низку активностей для різних вікових груп, які викладачі та адміністрація закладів загальної середньої освіти можуть організувати длядітей, щоб допомогти їм емоційно та фізично впоратися з перебуванням у бомбосховищіпід час повітряної тривоги. (завантаження знизу сторінки)

Вікові групи, на які розраховані вправи:

  • початкова школа (6–10 років)
  • середня школа (11–14 років)
  • старша школа (15–18 років)

Професійне вигорання вчителів.

На жаль, це явище досить поширене. А під час війни часу на себе в усіх нас стало значно менше. Як перевірити свій емоційний стан? Які ознаки є небезпечними та як педагогам подолати вигорання? Переклали для вас фаховий матеріал доктораКевіна Лейхтмана, професора Florida Atlantic University та педагога.

Десятиліттями дослідникишукали способивиміряти вигорання. І хоча деякі методи стали досить популярними (зокрема інвентаризація вигорання Маслача), усі вони зазнають критики. Багато хто стверджує, що стан вигорання не можна легко діагностувати, що й робить результати таких тестів сумнівними. А брак ясності результатів своєю чергою ускладнює пошук рішень працівникам, які вигоріли.

Тут на допомогу приходить шкала вигорання Лейхтмана. Вона орієнтована саме на вчителів. І хоча кожен окремий випадок професійного вигорання має різні причини, відмінності в симптомах і різні пороги, є помітні тенденції. Ці тенденції можуть допомогти вчителям зрозуміти, наскільки вони виснажені і що повинні зробити негайно, щоб подолати цю стадію вигорання.

Перший рівень. Запал і збентеження

Запал у професії може призвести до вигорання. Адже складно вигоріти в чомусь, до чого тобі байдуже. Запал до викладання веде до створення зобов’язань, що заохочує вас працювати більше та брати на себе більше завдань. Саме так починається цикл вигорання. Цьому рівню притаманні такі показники:

  • низьке почуття власної ефективності (я недостатньо хороший);
  • негативні стратегії вирішення проблем (залежності, шкідливі звички);
  • обмежені хобі та інтереси поза роботою.

Якщо ви спостерігаєте в себе ці ознаки, то саме час застосувати проактивні механізми вирішення проблем.

Другий рівень. Збентеження та цинізм

У той час як перший рівень змішаний із запалом та іншими позитивними почуттями, на другому рівні ви вже явно відчуваєте виснаження. У цей момент ви починаєте брати на себе непосильний тягар роботи і «виливаєте душу» своїм учням. А замість очікуваних результатів (підвищення зарплати, зменшення навантаження та паперової роботи, позитивних результатів у навчанні учнів) помічаєте, що на вас перекладають ще більше роботи та обов’язків. Саме в цей момент ви починаєте ставитися до професії цинічно. А ще:

  • відчуваєте високий рівень стресу;
  • швидко роздратовуєтеся (на роботі та вдома);
  • приносите додому роботу, але не виконуєте її;
  • відчуваєте, що ніколи не залишається часу на друзів чи родину;
  • відчуваєте провину через недостатній вклад в учнів.

Якщо ви на другому рівні, то гарною ідеєю може стати пошук наставника або ментора, який допоможе вам керувати своїми обов’язками та зменшити почуття стресу й цинізму. І хоча в Україні культура менторства не така популярна, розуміння, як його знайти і з ним взаємодіяти, є неоціненним. Це може бути колега із більшим, аніж у вас досвідом, або хтось зі схожими викликами в минулому. Ви навіть можете не проживати в одному місті. Такого ментора можна знайти як через знайомих, так і в соцмережах. Головне, щоб особистість та досвід людини вам відгукувалися. А сама людина мала можливість хоча б раз на тиждень приділяти вам час.

Третій рівень. Цинізм та початок вигорання

Третій рівень починається, коли ваш цинізм до професії досяг максимуму. Ви можете відчувати, що бути хорошим учителем неможливо. На цьому етапі у вас може з’явитися відчуття, що у стані освіти винні всі і все. Ви продовжуєте брати на себе надто багато завдань і перенапружуватися в школі, але без відчуття, що це щось змінить. Цинізм і виснаження цього кроку можуть наздогнати вас поза роботою, вплинувши на стосунки та час із близькими людьми. Цей рівень має такі показники:

  • ізоляція (на роботі та поза нею);
  • почуття параної (здається, що кожна шкільна політика, програма спрямована на те, щоб зачепити вас і ускладнити ваш навчальний план);
  • постійне відчуття, що шкільні цілі та ваші цілі не будуть досягнуті;
  • відмова від підвищення кваліфікації.

Коли ви досягнете цього етапу, дві стратегії можуть створити позитивний значущий вплив. Розвантаження графіка та підтримка психічного здоров’я поза робочим місцем є ефективними способами пом’якшити наслідки цього рівня вигорання.

Четвертий рівень. Повне вигорання

На цій стадії вигорання поширилося на все ваше життя, кидаючи виклик вашому особистому самопочуттю та вашим професійним цілям. Четвертий рівень — це чистий режим виживання, який спонукає вчителів покинути клас (або перейти до іншої школи) чи копати глибше та відновлювати свою початкову пристрасть до викладання.

Ось ознаки четвертого рівня:

  • почуття виснаження щодня (включаючи відпустку та літо);
  • різке збільшення кількості днів непрацездатності/психічних захворювань;
  • відсутність оптимізму щодо кар’єри та особистого життя;
  • погіршення фізичного здоров’я (застуда/грип, захворювання, пов’язані зі стресом, госпіталізація).

На четвертому рівні надію ще не втрачено, але життєво важливо вжити заходів до того, як ваше здоров’я ще більше погіршиться. На цьому етапі визначення пріоритетів і пошук мети покращать ваш стан.

Де б ви не були на цій шкалі, спробуйте застосувати позитивні стратегії вирішення проблем, щоб захистити своє здоров’я та кар’єру.

/Files/images/87.jpg

Психологічна хвилинка для вчителів

Притча про педагога та психолога

Вправа для зняття стресу "Квітка та свічка"

/Files/images/zobrazhennya_viber_2022-06-29_21-04-24-541-1270x938.jpg

/Files/images/IMG-5fa80fd4f08bacc7fa5b152b6db43fb2-V.jpg

/Files/images/IMG-8d0775af80c52c4fd7e72a83cb920fd9-V.jpg

ПАНДЕМІЯ: ПСИХОЛОГІЧНІ СТАДІЇ ПЕРЕЖИВАННЯ

Процес прийняття складної стресової ситуації проходить 5 стадій, які можуть йти одна за одною, а можуть повторюватися або перемішуватися за умов ускладнення ситуації чи реакцій на неї. Ось ці стадії:

1. Шок або завмирання. Коли ситуація не приймається: цього не може бути чи складність ситуації знецінюється: що за дурниці, це неправда. Іноді людина ніби завмирає і на певний час втрачає здатність логічно мислити й адекватно діяти.

2. Гнів. Людина починає розуміти складність ситуації та свої можливості щодо її вирішення. Вона починає злитися на обставини, на себе, на оточуючих. Це стадія, коли ще немає дій, є тільки емоційне відреагування.

3. Торги. Спроба відтермінувати процес прийняття рішення чи активних дій. На цьому етапі людина починає активно планувати дії, частково розуміти перебіг ситуації для себе.

4. Апатія або депресія. Ця стадія демонструє втому боротьби з неминучим, Людина починає розуміти, що вона втратить внаслідок тих змін, що відбуваються, це приводить до невпевненості у власному майбутньому.

5. Прийняття або зцілення. На цьому етапі людина призвичаїлась до змін, розуміє їх неминучість та може вже діяти на шляху оновлення та зцілення.

На якій Ви зараз стадії? Що для Вас може бути ресурсним? Спостерігайте за своїми станами. Дуже часто з отриманням нових новин чи даних можна «відкотитися» на попередні стадії проживання ситуації невизначеності.

Знання про перебіг процесу прийняття стресової ситуації дозволить Вам зменшити тривогу, уникнути зайвих переживань та зекономити власні ресурси задля процесу подальшого відновлення.

ПАНІЧНІ АТАКИ І СПОСОБИ ЇХ ПОДОЛАННЯ

Людину котра переживає панічну атаку, не можна заспокоїти за допомогою логічних переконань. Страх повністю паралізує здатність людини до логічних міркувань, і вона знаходиться під владою емоцій.

З біологічної точки зору, коли ми відчуваємо небезпеку, ділянка головного мозку під назвою мигдалеподібне тіло запускає реакцію «бий або біжи». Разом з тим відключається кора головного мозку, що відповідає за логічне мислення і раціональну оцінку ситуації.

Якщо точніше, здатність людини до раціонального мислення не зникає, а лише сповільнюється. Коли людина відчуває панічну атаку, їй найкраще допоможуть техніки, спрямовані на зняття вторинних симптомів, таких як прискорене серцебиття і дихання, підвищений тиск тощо.

ПОВІЛЬНЕ ГЛИБОКЕ ДИХАННЯ. Якщо ви хочете допомогти дитині подолати сильний страх, запропонуйте їй зробити кілька глибоких вдихів і видихів. Можна продовжувати стільки часу робити цю вправу, скільки дитина зможе це робити разом з вами та вашою підтримкою.

ТЕХНІКИ УСВІДОМЛЕНОСТІ, іншими словами - концентруватися на чомусь, що відбувається в даний момент. Наприклад, ви можете запропонувати називати те, що вона чує, бачить, почуває в даний момент, які запахи і смаки відчуває. Або можна запропонувати сфокусуватися на якомусь одному предметі і описати його в найдрібніших подробицях.

Також важливо не намагатися умовити заспокоїтися, коли вона відчуває панічну атаку. Фрази: «Не бійся», «Нічого страшного не сталося», «Все добре» тощо не працюють. Люди в стані паніки не здатні мислити раціонально. Зрозуміло, не варто говорити дитині, що привід для страху є. Але іноді корисно просто визнати її почуття. Ви можете сказати їй: «Я бачу, який ти наляканий».

І головне, пам'ятайте: коли ви намагаєтеся впоратися з негативними емоціями, ви повинні вміти регулювати свої власні емоції. Якщо, дивлячись на людину, котра переживає панічну атаку, ви самі відчуваєте тривогу, страх або реагуєте на ситуацію з гнівом або розчаруванням, це тільки погіршить ситуацію і посилить негативні емоції.

Рекомендації щодо збільшення ефективності віддаленої роботи

З появою коронавірусу люди в переважній більшості кардинально змінили свій стиль життя. Зокрема, перейшли на віддалений режим роботи. Про те, як працювати вдома і при цьому залишатися продуктивним, не перепрацьовувати, залишатися на зв’язку з командою і підтримувати одне одного – нижче:

- Не будьте надто самокритичним до себе

Робота з дому може бути великим викликом. Ви можете відчути самотність, ізольованість, напруження, розчарування. Все нормально. Будь-який перехід вимагає часу, щоб звикнути, тому намагайтеся не бути суворим до себе.

- Робіть заплановані перерви

Спробуйте встановити будильник, щоб вставати і робити розминку щогодини, ходіть по квартирі, спілкуючись по телефону, перейдіть до окремої зони (подалі від комп’ютера) щоб пообідати

- Захистить свій час

Встановіть певні години, коли ви знаходитесь "в офісі" і спілкуйтеся з колегами, інший час - повністю ваш, і присвячений повсякденним справам та спілкуванню із родиною

- Відокремте свою робочу зону

Домовтесь з членами сім’ї чи сусідами по кімнаті про години, в які ви працюєте з дому, та про основні правила, яких необхідно дотримуватись в ці години.

- Увімкніть білий шум.

Це дійсно допомагає зменшити відволікання шуму навколо вашої робочої зони. Зараз існує багато мобільних додатків, які можна безкоштовно завантажити на комп’ютер чи телефон

- Приділіть увагу власному комфорту

Облаштуйте своє робоче місце так, щоб вам було зручно — використовуйте зручний стілець та стіл, оберіть місце із достатньою кількістю природнього освітлення, провітрюйте приміщення, де працюєте.

СТАБІЛІЗАЦІЯ ТА УНИКНЕННЯ ПОГІРШЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО СТАНУ

1. Інформаційна гігієна

Інтернет в наш час дає, як багато можливостей, так і безліч приводів для занепокоєння, хвилювання. Тема коронавірусу облетіла інтернет з величезною швидкістю і серед інформаційного потоку можна відстежити неправдиву, непідтверджену інформацію про недугу. В звичайних людей це, звісно, викликає небажану тривогу. Тому, щоб вберегти себе варто шукати потрібну інформацію на провірених сайтах, до прикладу Міністерства охорони здоров’я, а також коментарі уповноважених осіб, їхні звернення до громадян.

Варто, також, дозувати інформацію – слідкувати за проведеним часом в інтернеті. Така тенденція може негативно вплинути на психічне здоров’я людини

2. Робота

Часто кажуть про те, що робота дає енергію для повноцінного життя, рятує від суму, не дає впасти в депресію,. В умовах карантину люди опинились без роботи, дехто має нагоду освоїти нові навички у свої професії. Та в будь – якому випадку людина має мати певний вид діяльності, яким вона буде зацікавлена і який буде приносити задоволення. Тож в будь-якому випадку варто знайти те, що до душі

3. Час з сім’єю

Людям, які працюють онлайн важливо розділяти роботу і час проведений з сім’єю. Одночасно це зробити неможливо, оскільки тоді ні те, ні інше не буде приносити максимальну користь, а тільки навпаки – виснажуватиме. Тому варто постаратись приділити якісний час сім’ї і отримати ресурс, якого так бракує

4. Турбота про власне здоров’я

Правильне харчування. Виключення з раціону шкідливих продуктів, наприклад, солодке, ковбаси та соуси. Вживання овочів та фруктів, не нехтуйте вітамінними комплексами. Так, вони не врятують від коронавірусу (хоча і такі «новини» траплялися), але однозначно покращать самопочуття та настрій.

Спорт. Просто вдома. Навіть звичайна зарядка покращить настрій, а якщо знайти на ютубі відео зі вправами від професійних тренерів – взагалі чудово! А от недостатня активність під час карантину здатна погіршити наше самопочуття: як фізичне, так і психологічне, а це призведе до зниження імунітету.

5. Медитація, концентрація на приємних моментах

Просто сядьте зручно, заплющіть очі та уявіть щось приємне. Те, що подобається особисто вам. Квіти, струмок, аромат парфумів, ліс, улюблене місце на природі тощо. Дозвольте собі відчути насолоду від споглядання улюблених речей, глибоко вдихніть та з посмішкою йдіть далі!

І пам'ятайте: карантин завершиться і життя поступово повернеться до нормального ритму. Тож будьмо готові до позитивних новин!

Поради психолога: Професійне вигорання педагогів під час карантину

/Files/images/porady2-scaled.jpg

Сьогодення все частіше змушує нас звертатися до дистанційного навчання у школі. Незважаючи на те, рішення про таке навчання прийнято на всю країну чи для окремих закладів, весь педагогічний колектив постає перед питанням: як організувати уроки, щоб вони були максимально продуктивними?

Розділяй і володарюй. Найкращий формат подачі навчального матеріалу.

Цей принцип є дієвим не лише в політиці, його також можна успішно застосувати і в освіті. Підготуйте для учнів стислі інформаційні блоки замість однієї довгої суцільної лекції. Короткі та зрозумілі пояснення діти запам’ятають набагато легше.

Зосередьтеся на головному, створюючи матеріал для дистанційного навчання.

Відеоролик чи презентація зі слайдами має містити лише основні дані, без яких неможливе розуміння поточної теми. Видаляйте все зайве і залиште для опрацювання базового рівня концентрат інформації.

Знання – це сила. Додаткові матеріали для учнів під час дистанційної освіти.

Звісно, не варто обмежуватися лише основними тезами при опрацюванні навчального матеріалу. Слід надати школярам і більш розширену інформацію, але у окремому блоці файлів. Для тих учнів, яких цікавить поглиблене вивчення предмету, цінними будуть ваші рекомендації додаткових джерел для опрацювання.

Розставляйте акценти. Оформлення уроку для віддаленого навчання.

Найбільш значиму інформацію виділяйте серед іншої жирним шрифтом чи контрастним кольором. Це допоможе зосередити увагу учнів на ключових моментах. Доречним буде також використання аудіо- чи відеоефектів.

Зручні навігація та зберігання інформації. Які сервіси використовуються для дистанційного навчання.

Вся інформація, яку ви надаєте учням, має бути постійно доступна для них та їхніх батьків. Важливо також організувати зручний пошук потрібного уроку, щоб за потреби діти могли знайти та повторити потрібний матеріал. Впорядкувати інформацію належним чином вам допоможуть відповідні сервіси, приміром, знайомий Google Classroom, або зручнийClassFlow, в якому також є можливість навіть проводити оцінювання учнів шляхом інтерактивних завдань та тестувань.

Універсальні формати для контенту уроку.

Використовуйте для подачі навчальних матеріалів формати, які можна відтворити на будь-якому пристрої. Наприклад, це можуть бути PDF-файли. Середовище, в якому ви будете зберігати текстові, відео- та аудіофайли, повинно бути простим у користуванні та легко відкривати всі потрібні формати.

Структурованість і дизайн подачі навчальних матеріалів

Навчальні файли мають бути однаково зручними для сприйняття інформації з будь-якого носія: комп’ютера, планшета чи смартфона. Урок, де кожен блок інформації подається окремою сторінкою, засвоїти значно простіше. Шрифт повинен бути достатньо великим та легко читатися.

Будьте на зв’язку з учнями

Під час онлайн навчання активно використовуйте текстові чи відеочати для спілкування. Широкі можливості для цього надає програмне забезпеченняClassFlow. У випадках навчання не в режимі реального часу окресліть години, коли учні зможуть зв’язатися з вами, щоб поставити запитання та отримати на них відповіді. Дуже бажано, щоб такий розклад був стабільним, а спілкування регулярним. Це убезпечить ваших учнів від розгубленості, дасть відчуття стабільності та підтримки. Такий зв’язок можна й треба використовувати і для уточнень стосовно завдань чи нагадувань про терміни здачі проєктів.

Заохочення та мотивація учнів

Відзначайте роботу активних учнів. Це можуть бути певні значки чи наліпки у різних номінаціях. Як-от, найшвидше впорався із задачею, виконав декілька останніх завдань без помилок, запропонував цікаву тему для дослідження і т.п. Подібні заходи мають стимулювати школярів вчитися і робити це добре.

Оцінювання під час дистанційного навчання

Систематично давайте дітям завдання та повідомляйте їх про результат. Оперативне інформування учнів та їхніх батьків про успіхи у навчанні дозволить їм бачити реальну картину. Відповідно, вони зможуть коригувати навчальний процес і впливати на рівень знань. Завдяки такій співпраці ви уникнете неприємних запитань наприкінці семестру чи навчального року: «Чому ж ви нам раніше не сказали?»

Прозорість в освітньому процесі

Методи оцінювання мають бути загальнозрозумілими. Роботи учнів та їхні навчальні результати варто зберігати у хмарному середовищі чи відповідному сервісі, аби була змога пересвідчитися у справедливості отриманих балів.

Дотримуючись цих простих порад, кожен вчитель зможе зробити дистанційне навчання зручним і ефективним.

Європейський навчальний фонд (ETF) на платформіOpen Spaceопублікував10 порад щодо дистанційного навчання для вчителів:

  1. Приймайте етапи розвитку дистанційного навчання. Обмін досвідом між колегами сприятиме покращенню якості надання освітніх послуг. Технології дистанційного навчання повинні вдосконалювати ваші професійні навички, а не змінювати.
  2. Слідкуйте за результатами навчання, ставлення своїх учнів до такого навчання та своїм добробутом. Не намагайтеся давати більше інформації для учнів – краще менше, але з користю.
  3. Використовуйте різні методи та прийоми під час дистанційного навчання. Для досягнення відмінного результату можна поєднувати стандартні методи із цифровими технологіями. Це надасть вашим урокам різноманітності, але водночас не забувайте про почуття міри.
  4. Плануйте свій час. Для кожного уроку близько 20 хв знадобиться на викладення теоретичного матеріалу, а решта часу – для практики, застосування та закріплення матеріалу. Найважливіше, при будь-якій формі навчання, спілкування з учнями. Відеочати з учнями мають стати нормою.
  5. Розподіляйте великі завдання на етапи з чіткими часовими рамками. Так учням легше й зрозуміліше опрацьовувати матеріал.
  6. Мотивуйте себе та своїх учнів. Оцінюйте, вдосконалюйте кожен урок та насолоджуйтесь досягнутим успіхом. Будьте взірцем для наслідування та будьте в мережі в зазначений час. Не порівнюйте результати під час дистанційного навчання з тими, що прогнозували отримати в класі.
  7. Навчайтеся вчитися. Показуйте своїм учням, що ви готові до змін і вмієте використовувати в освітньому процесі сучасні технології.
  8. Довіряйте керівництву та своїм співробітникам. Ваші досягнення будуть оцінені так само, як під час звичайних уроків.
  9. Отримуйте зворотній зв’язок від колег та учнів. Відгуки від учнів, батьків та колег покращують якість уроків та збільшують зацікавленість до них.
  10. Насолоджуйтеся своєю професією. Ваша діяльність важлива для суспільства та країни. Ви впливаєте на розвиток та становлення майбутнього.

/Files/images/дистанційне.JPG

/Files/images/ВЧИТЕЛЬ.jpg

/Files/images/5 коас.jpg

ПОРАДИ ВЧИТЕЛЯМ ДЛЯ ПОЛІПШЕННЯ НАСТРОЮ

1.Будьте оптимістами! Педагогіка – наука оптимістична (утім, як і будь-яка наука, песимістичний тільки дилетант).

2.Не забувайте головного: діти – істоти парадоксальні (дорослі – теж).

3.Якщо в тебе з”явилося бажання вигнати учня з класу, вийди сам.

4.Учителю, вітайся з дітьми, це дуже важливо. Тоном, яким ви говорите "здрастуй”, теж можна виховувати і піднімати собі настрій.

5.Вмійте бути ледачим! Проблема педагогів у тому, що вони розвивають бурхливу діяльність, але забувають думати про себе. Пам”ятайте: думати про себе – ваш головний обов”язок.

6.Хваліть себе самого тричі на день: уранці, удень і ввечері. Застосовуйте таку магічну формулу самонавіювання:”Я геніальний, найкращий педагог. Усім педагогам педагог, мене діти слухаються, мене батьки поважають, мене адміністрація любить, а як я сам себе люблю, цього і не висловити”.

/Files/images/Nush_Info_Stop_Fire-kopyya.jpg

/Files/images/014.jpg

Кiлькiсть переглядiв: 1071

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.